Святом Різдва Богородиці відкривається щорічне коло дванадесятих свят з початку індикту, церковного новоліття 1 (14) вересня. У народі це свято називають другою (після Успіння) Пречистою. З історії та традицій: цього дня Православна Церква також вшановує ікони Сямську (1524), Глинську (ХVІ), Лукіянівську (ХVІ), Ісааківську (1659), Холмську, Курську Знамення (1295), Почаївську (1559), Ліснинську та Домницьку (1696), Кам`янка-Струмилову (XVI ст.), Криворудську (1886).
У стародавній Україні в день свята жінкИ, у яких не було дітей, справляли обід і запрошували бідних, аби ті молились Богородиці за народження дітей в бездітної. Очевидно цей звичай мав під собою якусь правдоподібну традицію, оскільки за переданням бездітна Анна довго молила Господа про те, щоб Він подарував їй дитя. І народилась в праведних Іоакима та Анни єдина отроковиця Марія, коли вони були вже похилого віку. У цей період вересня в Україні йдуть сильні дощі, тому й кажуть, що Друга Пречиста дощем поливає.
22 вересня поминалися Богоотці та був час гулянь, адже урожай було зібрано, польові роботи завершено.
Того ж дня й осіннє рівнодення: святкування тривало тиждень, а іноді й довше.
................
А се вже субота, 4 грудня, й за церковним календарем відзначають Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії! У Православній церкві це свято теж відносять до 12 найважливіших після Великодня свят. Наші пращури вважали, що в цей день Бог відпускає праведні душі з неба на землю подивитися на своє тіло, а тому свято називали "Видінням". А ще розпочинався зимовий святковий цикл...
У праведних Йоакима та Анни з Назарету народилася дочка, яку назвали Марією. Коли їй виповнилося три роки, батьки, виконуючи обіцянку, привели дівчинку до Єрусалимського храму, і вона самостійно подолала високі сходи, що ведуть до входу. Там малечу зустрів первосвященик Захарія. Він увів Марію за вівтар, куди дозволялося входити лише первосвященикам. Пресвята Діва прожила у храмі близько 11 років.
Дитина жила в храмі, присвячуючи свій час богоугодним справам: рукоділлю, молитвам та читанню Святого Письма, до заручення із праведним Йосипом.
Введення в храм Пресвятої Богородиці в народі здавна називається Третьою Пречистою.
Цього дня на Русі зранку йшли до церкви. Там молилися і просили Діву Марію про заступництво. Після цього йшли додому та накривали столи.
У цей день дозволялося послаблення посту, на стіл можна було подавати рибу. Українські господині варили перші з початку Різдвяного посту вареники – із грушками, маком, коноплею; їли їх обов'язково з медом.
Особливого значення у цей день набувала вода: слід набирати її з місця, де сходяться три джерела, святити та використовувати як приворотне зілля, основу для ліків.
Дітям цього дня розповідали казки та легенди про Зиму. Говорили, що цього дня вулицями проїжджає сама Зима – у білосніжній шубі, у санях, запряжених трійкою коней. Своїм диханням вона морозить повітря, малює снігові візерунки на вікнах. Мороз та сонце у цей день вважалися хорошим знаком: це означало добрий урожай хліба наступного літа.
ЩЕ ІЗ ПРИКМЕТ
Якщо на Введення тепло, то теплими будуть і всі зимові свята; якщо сніг не танув, це віщувало хороший урожай;
Якщо горобець вип'є води з волового сліду, то на Юрія буде густа трава, а влітку – багато молока.
.........................
А за Різдвом Христовим православні відзначають Собор Пресвятої Богородиці.
8 січня прославляють Діву Марію, яка народила Спасителя, а також вшановують пам'ять святого Йосипа Обручника, зарученого чоловіка Діви Марії, царя Давида, предка Ісуса Христа, та святого Якова, який разом з батьком супроводжував Марію з немовлям Ісусом під час втечі до Єгипту. Свято було названо «Собором», оскільки у цей день відбувається спільне (соборне) шанування святих, пов'язаних з Марією та Ісусом. Після народження Ісуса Ангел з'явився Марії та Йосипу й наказав їм бігти до Єгипту, оскільки цар Ірод мав намір вбити всіх немовлят у Віфлеємі та знищити месію. В народі 8 січня називають Бабине свято або Бабині каші. Цього дня особлива увага приділяється породіллям та всім сім'ям, які чекають на народження дитини.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
помилитись Він не міг, коли довірив
вИносить Своє та вИплекать, – Марійці;
рівночесній, ще не Богорівній, Дівці:
народить, зростить, і виплакати, – ввірив..............
хоч і людська, а високая картина:
Дівця-Мама до грудей приклала Сина;
молоко з любов’ю і своєю, й неба, –
материнський трунок! – щедро л’ється в Тебе............
Божа Мати, Божий Син, і Божий Тато, –
Ця Сім’я єдина в світі Так Багата;
так чутлива до людських гріхів, – до мУки;
лишень солодощі гребує розпуки................
виглядали Батько й Син Свою Марію, –
Жону, Матінку з набитими ногами:
шляхом тим, вимощеним важко Богами, –
крізь усі життя, всі землі, всі події............
а й не горем, – радістю вас одігрію!
дочекались-таки Матір, – бо Успіла!
на єднання всіх любовей в Одне, Ціле!
на надію на Марію, – Цю Марію!...................
****************** МАМЦІ ДІВІ МАРІЇ ********************
Матінко, – не спОкоєм і щастям;
Матінко, – од скрути та біди;
Матінко, – до Тебе із напАстя
так глИбоко утоптані шляхи...
до Тебе... у безвиході спішать
погорільці з усього життя;
вони, чи молитвИ їхні, кричать;
або мовчать, добравшись каяття...
Мамцю Маріє, – чи вітер це віє;
чи сніг це, чи дощ; чи такий шлях до прощ;
сльози це, повінь, чи грози... Твій Промінь
чиєїсь надії добився! й гріє...
Богородице, що це робиться, –
із проханнями всі до Тебе:
то я з радістю прийду з Радостю!
і Тобі бо, такого теж, – треба...
спеціально для Тебе, – всім квітнем!
із намоленим, вдячним світлом!
бо і тут, – а буває так світло!
бо усе, що лиш може це, – квітне...
Нене Маріє, – а вітер розвіє!
і сніг той, і дощ, – світлим є шлях до прощ!
вплачуть прозріння на сяйво Спасіння!
й Ти, – спільна Надія людська, – Маріє...
Диво–Маріє,
Діво-Маріє,
Маріє...
****************** ЦЯ МАРІЯ... **********************
мале Дівчатко, наречене Богу, –
таки повезло тим старим часам!
на цю повічную Дорогу
не зміг би вибрести хто сам...
– мене тримає
все, що сталось, та – триває!
хоча, – хто я, і хто оця Дитина?
...чуття моє нап’ялося, мов пуповина;
і саме ним: навпомацки, наосліп, – дотикаю;
і – дочуваю, – добачаю, – доживаю...
уже Дівча в своїм служінні Богу:
Тобі вклоняюсь, мила, – тут і там!
кладу себе під Твої ноги,
що Сина принесуть всім нам.
– мене тримає...
те, що відбулось, та безперервно вже триває!
хоча,– хто я, і хто оця ДівчИна?
...чомусь невтримно потяглась – душею в небо! – середина;
і саме нею: зо дна прірви, так поволі, – досягаю;
і – доростаю, – дозріваю, – дотерпаю...
нарешті – Божа Матір в людськім світі:
так очманілім, аж сліпім!
бо як не вбачить те, що прямо в очі – світить?!
самим не засвітитись, не подобрішати усім?
– ще мене там немає,
а все, що сталось, сталось,– знов триває;
захеканий, і я вже є!
...і бачу Богорідну Діву, – Цю Марію;
і в жінчиної тітки таке ж було ім’я;
і я – радію! і – даюся диву...
це ж Бог, Найвищий і Єдиний,
з людьми навік породичавсь!
і то не навмання! – і ми вже всі,
і навіть двічі, й більше, – з Ним рідня...
– хвала Ісусу та Його Батькам:
самому Богу,
та Діві Цій,– Марії.
...уже за Ними, зовсім без вихвалянь, –
всім людським "божеським" ділам,
таким потрібним; та хоч для життя в надії!...
************** ЩЕ Й З РІЗДВ’ЯНИХ МАЛЮНОЧКІВ! *********************
Святая Сталася Подія: Родила Спасика Марія!
з Різдвом вас, Боги-Береги та люди спасенні!!
*
...світи, зоре, ясно, шукай оті ясла,
де Господь Родився, світу Об’явився!
...а чи всі веселі, – відмикайте двері!
душі відчиняйте, Бога зустрічайте!
...ми вже колядуємо, вам-бо не шкодуємо!
Різдв’яні вітання! щедрі побажання!
...повієм-навієм, посієм-насієм!
марно час не згаєм, добра наспіваєм!
...дядьо, з нами підтупцюй; підбадьорся, й підтанцюй!
та не стій в куточку пеньком на горбочку!
...дайте, тьотю, з-п’ятака: повная буде рука!
кажіть, в чім потреба, – навпрошки, до Неба!
...хтось, газдине чи газда, – відкоркуй хоч молока!
бо нас хто стрічає, – зразу й наливає!
...ой, просіть присісти-випити-заїсти!
бо оце ж зігріємось, – й подінемось, завіємось!
* *
...світить зоря ясна прямо в усі ясла:
всюди Бог родився, – Світлом поділився!
...світ зорі так ясен, а Сяйво йде з ясел:
тут Марійка-Ненька, тут Спасик маненький!
...це – Марія-Ненечка... це – Спасик маненечкий...
Марія-Ненечка! Спасик маненечкий!
* * *
...з Різдвом вас, Боги-Береги та люди спасенні!
зо Святом Найвищим, – зі Спасом й Спасенням!
з Різдвом Віри, Надії, Любові!
з Різдвом у Христові!!!
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Публікація перенесена зо згару попередньої сторінки: до Різдва, Життя, Успіння; сліпоті ж – БоДай, видіння...
Та про буденне: у німців є приказка, що найкращий гість на третій день засмерджується...
Бо "братерські" окупанти "гостюють" вже котрий рік: то смерть їм і "нашим" юдам, та навічне пекло...
Так-так: а увесь Світ – зо Світлим...