Дурне – ховатись нам від ювілеїв
Бо час прийде вони наздоженуть
І крадіїв, і бідних, і буржуїв
І вже в кювет від них не відстрибнуть
Часи котились, гучно кепкували
Нам наділяли зморшок на чоло
Але коли ми в терцію співали
Вони мерщій тікали за село.
Під віршів спів твоіх метафізичний
На нього озирається ріка
Момент прочутий, дещо еротичний
Хоча мене доволі налякав.
Бо стільки пилу чути в тому співі
Як не піддатись дикому страху
Тай ще твої емоціі бурхливі
Не знав таких я на своїм віку
Що тим рокам, коли душа співає
В тобі ще стільки пороху живе
Не заважай нехай собі палає
Ти явище, насправді, світове.