Мої листи тебе тепер не знайдуть.
Як зграя птахів залишили край,
Бо стали вже з роками, як принада…
Пожухлі квіти в серці не тримай!
Нехай співають у блакиті дивно,
Зірки хвилюють тим, що не збулось,
Гірчать калиною та йдуть невпинно,
Туди, де ранку полум’я знялось.
Усі, що серце не пустило світом,
Вже не рожеві та й не крижані,
Такі тендітні, як маленькі діти,
Але чужі, як я тобі, вони…
Мої листи, то ніжні, то бурхливі,
Бо справжні почуття не мають веж,
Летять, як попіл, їм вже зайві сили.
Кохання, коли є, воно без меж…
Стих авторский, старенький...Хорошо идет под музыку - Claude Barzotti Je t"apprendrai Famour.