Питальнiсть... Маргарита Метелецкая

Фили-Грань
                Вольный перевод с украинского:
               
           Вопрошение

Любима ль, Сущий, я Тобой?
Мне будто доказательств мало…
Но, чтоб не плакать: «Всё пропало!» –
пасу мечты… Свирелька, пой!

В упавших яблоках видна
печаль минующего лета…
И ласточки пропали где-то…
И жжёт – подспудная вина,

что письма бледны и просты
мои – застенчивость на страже?..
И нет уверенности даже
что чувства след заметишь Ты…

И выполню ли я Завет
про силу истиной Любови,
что сможет сокрушить любое
злосчастье? Мало ли примет

того, что Белый камень* есть,
что день угрюмый, день погожий –
любой! – конечно, милость Божья,
разлитая сейчас и здесь?..

Глянь! Август-сказочник плетёт
ответ с вопросом в свой черёд…
_______________

*Белый камень вручали оправданному на Страшном Суде.

                Оригинал: http://www.stihi.ru/2018/08/27/2470

   Чи Ти кохаєш, Боже мій? –
   Я все нових шукаю свідчень...
   І, не впадаючи у відчай,
   Пасу отари ніжних мрій...

   А літо знову промина
   У стиглих яблуках серпневих...
   І ластівок нема вже в Небі...
   А є – невловлена вина,

   Що так невиразно пишу
   Тобі листи із почуттями?
   І де ж чітка, нарешті, тяма –
   Чи слід потрібний залишу?

   Чи виконаю Заповіт
   Про силу справжньої Любові,
   Що Зло перемага в двобої?
   Збираю в кошика приміт:

   Хіба провісники тавра –
   Цей дощик, спека, днина гожа?
   Хіба то все – не ласка Божа,
   І «Білий Камінець» – мара?..

   Глянь! Казку серпень витіва,
   В питальних танучи словах!..
_______________

*Білий камінь вручали виправданому на Страшному Суді.

==============================

Аватар со страницы автора, Маргариты Метелецкой