Перевод с украинского:
Что дождь не вчера – отлично. А нынче – пусть льёт, пусть краплет.
Сегодня он – гость не лишний. По рангу ему и честь.
Дороги другой не зная, слетают из бездны капли
и пишут в окрестных лужах благую, конечно, весть.
Я с первой черты, с начала курсив дождевой читаю.
И сам, словно дождь, чудно'е, неведомое пишу.
И сам я, как дождь, пожалуй, что будет – не угадаю.
И мысленно об удаче – себе и дождю – прошу.
Вчера же стихи забыл я, и дождь бы мне кстати не был:
мы просто гуляли с небом – к чему нам дождя туше?
Я просто родные плечи сжимал под счастливым небом –
какое же вдохновенье потребно ещё душе?..
Оригинал: http://www.stihi.ru/2018/09/01/416
Як добре, що дощ – не вчора. Як добре, що дощ – сьогодні.
Сьогодні він – може бути. Сьогодні він – добрий гість.
Краплини не знають інших доріг і летять з безодні,
і пишуть по всіх калюжах одну невідому вість.
І я від початку, спершу слова дощові читаю.
Я й сам, наче дощ, незнане, невизначене пишу.
Я й сам, як і дощ, насправді, що створиться – не вгадаю.
І подумки лиш бажаю удачі – собі й дощу.
А вчора ні дощ, ні вірші мені не були потрібні –
ми з небом гуляли просто – без натяку на дощі...
Я просто стискав під небом долоні і плечі рідні,
і зайвим було б натхнення щасливій моїй душі...
____________________
Яндекс-картинка