Панi осiнь

Павел Козярский
До мене прийшла панi осiнь,
В свiй перший день нечутним кроком,
Запанувала не як гостя,
Зцiпив червоно-жовтим боком.

Келих вина i соту меду,
Запропоную як господар,
I в вiденському вальсi з нею,
Не дочiкаюся я сходу.

I старий лiта шанувальник,
Переметнувшiся за мить,
Я в осiнь злата цiлувальник,
I цiм натхненням далi жить.