Останнiй лист

      

Жовтий лист ліг тихо на коліна,
Притулився наче добрий пес.
Він як я, не думав що старіє,
А тепер додолу впав з небес.

Гладжу лист тремтячою рукою,
Повна голова сумних думок.
Довгий шлях лежить по-за спиною,
Прожитих років дзюрчить струмок.

Через воду, полум’я і труби
Пощастило з друзями пройтись.
Біль гірчить невиправної згуби,
Всі утрати в серці запеклись.

Тишу розриває крик прощальний,
В небі пролітають журавлі.
Я самотній, наче лист останній,
Відірватись хочу від землі.

Разом з журавлями полетіти
До небес, щоб спокій там знайти.
Близьких, дорогих людей зустріти
В світі тиші, миру й доброти.