Якщо зрада навшпиньках зайшла
І тихенько відкрила дверці,
Не розпитуй ні про що, мала.
Заболіло вже під реберцем.
Ліпше біль цю тобі пережити,
Переплакати, перестраждати.
Ніж зі зрадником жити-любити,
І удару постійно чекати.
Хто кохає—не зрадить ніколи.
То є підлість, то поштовх у спину.
Зрадив раз, потім вдруге—по колу.
Потім знову "люблю", "не покину".
Обіцянки, прощення, прохання—
То пусте. Правди нуль. Недоречно.
А довіришся, то на прощання—
Під реберцем знов біль небезпечна.
Якщо зрада підкралась навшпиньках—
Ти прожени головного героя.
А як ні—то тоді по частинках
Не збереш серце, вбите журбою.