(Із циклу „Лазурний берег“)
Чим пахне море? Громом і дощем,
і бурунами в заході світила,
і шерхотом прибою, а іще
тим вітром, чайкам що розправить крила!
Чим пахне лазурова далечінь
у час вечірній під пригаслим сонцем,
що зранку підіймалось в височінь,
а зараз опускається в сторонці?..
Доріжкою, що йде за неба край
і ніжним мерехтінням хвиль сріблястих.
Духмяніє морський так мабуть рай,
так невимовно пахне щире щастя.
Ще море пахне свіжістю лагун
й південною дзвінкою синявою,
що будить відзвук серця мого струн
і знову манить в мандри за судьбою…
04.09.2018