Ти вiддаляeшся, прощаeшся з собою

Катерина Жебровська
Ти віддаляєшся, прощаєшся з собою…
Ти відпускаєш, не тримаєшся… Не жаль…
Уже припинено безхитрісні двобої…
Уже залишено тривоги і печаль…

Ти засіваєш небуття своєю суттю…
На вістрі – серце… У судинних ритмах – кров…
Ти обіймаєш світ і простягаєш руку…
Ти відчуваєш у собі лише Любов…

Ти віддаляєшся, прощаєшся з собою…
Перетинаєш то безпам’ятство, то тлін…
Позаду – межі, часові і просторові…
Навколо – Світло, що означує Майстрів…

02.09.2018
поїзд Харків – Львів