Жнива у смерті, тупиться коса,
Допомагають їй снаряди,кулі, міни.
От так розпорядились небеса,
Що поле битви наша Україна.
Чому до нас прийшло це дике зло?
Тому що не сухі були патрони.
Межа війни пройшла через село,
Тай заховалася за терикони.
Для нас вона залишиться завжди,
Навіть якщо бур’ян покриє вирву,
А білий голуб прилетить сюди,
Несучи гілку спокою і миру.
З роками не стирає мЕжу час,
Підступну зраду і жорсткі тортури.
Саур-Могила, ДАП та Іловайськ
Залишаться як Крути і Батурин.
Без компаса і карти тут пройдуть
Ті хто за нас відвоювали чесно,
Кращі оркестри шану віддадуть
Героям, як хотів колись «Маестро».
А потім тиша буде навкруги,
Така що буде чути шелест лану,
Зачервоніються калинами луги,
Та мир для нас ще довго не настане...