Звичайний ніж, не золотий кинджал,
за сотню левів придбаний був мною.
В вірменина у сумці не лежав,
та все одно сумую за тобою.
Безлюдний острів раптом розлучив
нас назавжди сталевий, гострий друже.
Ти вірою і правдою служив
чотири роки у жару і стужу.
Я повернув назад і весь свій хист
на пошуки поклав, залізний брате.
Тебе ж в піску знайшов якийсь нудист,
якого стидно й мавпою назвати…
Нас доля розвела, та це життя,
збери в кулак усю сталеву волю.
Минулому немає вороття,
та воїн кожен з нас й один у полі!
08.09.2018