Кохання, що ще болить...

Моє кохання завжди зі мною.
Твоє кохання - заклик до бою.
Моє - як пісня, злітає в небо.
Твоє - як вітер, що дме де-небудь.

Мені - кохання. Тобі - свободу.
Мої страждання ріка без броду.
Мої зітхання, як в берег хвилі,
бо не забулось, що так боліло.

Болить, бо я ще тебе кохаю,
нема коханню кінця і краю...
Болить, бо все ще не відпускає.
Мені ж як бути я вже не знаю...

Своє кохання я дарувала -
без поцілунка не зустрічала.
Була з тобою - веселка в небі,
усім світила, бо всім це треба.

Вся твоя зверхність, то охорона,
нещирий погляд, як заборона.
За що ж жертовно себе втрачала?
За безцінь серце кому віддала?

Мої молитви - моя дорога
в моїх питаннях лише до Бога.
Бо я так мучусь, не розумію,
чому жорстоко так вбито мрію...

Мені всі кажуть, що так буває.
Усі це знають, а я - не знаю.
Не час лікує... 
Любов теж ліки,
що горя сум  позмиває в ріки...

Зміню зітхання на вільний подих,
на щедрий келих - мою свободу!


Рецензии