Червоні крила розправляються, жевріють,
Чуття свободи підіймають стелю
І гріють-гріють-гріють синю путь –
На ній слова лягають паралеллю.
Щоденна хвиля – сплеск нової крові
В холодному сосуді «Terra nova» -
Несе незвичний присмак солі
В довгоспустошені аорти слова.
Червоні крила розправляються, жевріють,
Бо вже не стримані невимовленим словом.
Енергії живі, новітні – линуть
І білі губи наповняють теплим соком.
11.2017