І сотні кілометрів для люблячого серця,
Немов дитячі кроки, короткі і смішні,
Бо чую переливи дзвінких небесних терцій -
Любов, надія й віра зустрілися в мені...
Чекай на мене, мила, ще мить, і повернуся
Морозяним світанком в омріяну весну,
І знову коло тебе навколішки схилюся,
І ніжним поцілунком збуджу тебе від сну...