НА ОСЕННИЙ МОТИВ (мои стихи)
Слетает не спеша осенний лист,
Природа вся к тоске располагает.
Осенний воздух ароматен, чист.
О чем грущу, пожалуй, и не знаю.
Слышна игра в заброшенном саду.
Звучат аккордеона переборы,
На зов неспешно с трепетом иду…
Ласкают слух мелодии узоры.
А музыкант забылся, отрешен,
Игрою раскрывает миру душу.
Ему внимает ель, осенний клен…
И я остановилась, чтоб послушать.
Вдруг сильный ветер звуки подхватил,
Они вспорхнули, закружили вальсом.
В округе всех он страстью напоил,
Тот музыкант, мелодией прекрасной.
---
Перевод на украинский: Николай Сысойлов
http://www.stihi.ru/2018/09/11/8333
НА ОСІННІЙ МОТИВ
Осіннє листя падає в саду,
Природа – про блаженне літо марить.
А я – себе' згадала, молоду:
Про що сумую – і не знаю, ма'буть.
Я ніби чую музику душі:
Звучить акордеон.. – іду на поклик.
У серце ллються спогади-вірші:
За чим сумую – і не знаю поки.
Куди я йду? – і де той музикант,
Що грою розкриває серце, душу?
Так ось же він! – це мій осінній сад,
В якому я спалити листя мушу.
Так, все спалю: і листя, і листи,
І спогади, і втрати, і надії.. –
Всі фото, де зі мною поруч ти..
А сад, мене побачивши, – радіє..
Аж раптом вітер звуки підхопив –
Злетівши, закруживсь у ритмі вальсу.
В душі звучить нав’язливий мотив:
Я й досі ще кохаю – повертайся…