Сосны качаются, ветер свирепый
Сбросил последнее яблоко с ветки.
Будто читаю сценарий нелепый,
Жизнь вспоминаю в садовой беседке.
Пусто в деревне, с бродячими псами
Ветер скулит у закрытой калитки.
Что потеряли, не поняли сами,
Чувства оставили словно пожитки
И налегке – через сжатое поле!
Новые люди, надежды, вершины…
В этой погоне за лучшею долей
Мы позабыли родные картины.
Точно хранитель из времени детства
Бронзовый дуб шелестит у излуки.
Эту мелодию словно наследство
Хочет отдать он в надежные руки.
Переклад на мову Валентини ЛИСИЧ:
Сосни колишуться, вітер марудний
Яблучко скинув останнє із гілки.
Наче читаю сценарій абсурдний,
Згадую ревно життєві помилки.
Пусто в селі. Лиш приблудні собаки
Виють із вітром, скавчать біля хвіртки.
Щасця згубили – таки небораки!
Ми почуття залишили як свитки
І без нічого кружляєм у полі!
Все в нас нове: і надії, й вершини...
Звісно, що хочеться кращої долі,
Та тільки рідні забули картини.
Мов охоронець із часу дитинства
Бронзовий дуб вискриповує звуки.
Цю ось мелодію – акт доброчинства –
Хоче в надійні спровадити руки.
28.12.2018