Гуркіт вантажівок
Солоні відбитки
На тильній стороні рук
Кожен звук має колір
Посеред дороги в нікуди
Шукаємо поклик
Та намагаємося не стати
Лялькою-вуду
Малюємо карти
Намагаючись залишатись собою
Перед тим, як кинутись у море
Гучніше відчуваємо власне дихання
Якщо гнів має колір
Доведеться навчитись хімії сполук
Готувати лілові коктейлі любові
Замість того, щоб вимірювати обмеження
Сидіти скрестивши ноги
Посеред поля
Відключившись
Від електромережі напруг
Заплющивши очі
Відчувати
Що шепоче вітер
Та мої відкриті долоні