Вересень

Валентина Козаченко
Осінній сквер зітхає ніжно,
Чатує кожну теплу мить,
Посохле листя на доріжках
Від кроків тихо шелестить.

Розсипав дощик краплі суму -
Журливу пісню проспівав,
І клен зелений вже задумавсь,
Згадав, що шати не міняв.

Вже час настав.
Прощання з листом
Надходить болісна пора,
І день в калиновім намисті
Шукає літо по дворах.