Зі світла в світло – так пливе весна,
Розхитуючи неба павутиння,
Бо вже давно не бачила вона
Повік зів*ялих осені тремтіння.
Зі світла в світло, мов дитячий сон
В пухнастій ковдрі, часу заметілі
Стікають, де вигойдуються мрії
В думок долонях – танучи в пісок
Зі світла в світло – фото утвори
З колишніх спогадів і древніх негативів,
Народжуючи сльози у хмарин,
Що маревом над нами пролетіли
І занепали в світло тих світів
Де ми ніколи вже не будемо з тобою,
Бо ж все минає – тільки цвіт любові
Розквіт - й у вирій птахом полетів.
4.05.2017р.