„Какая разница“ з якої шкаралупи
проклюнулося кожне пташеня?! –
штовхало хвацько, не жалівши пупа,
з гнізда дітей дрозда зозуленя…
Останнього, забилось що в куточок,
малий додолу врешті скинув кат…
Ох, скільки їх таких „синів“ і „дочок“,
ой, скільки тих іще зозуленят!..
Якщо не бачиш, голубе, різниці
між мовою й чужинським язиком –
то снитиметься воля із темниці,
а сам ти будеш лише кізяком!
Цькували українську чом віками
з усіх сторін, а більше всіх „брати“?!
Шеренгами, колонами, полками
кати уперто лізли до мети…
Морили голодом, законом та уставом,
багнет і куля – ось їх аргумент.
Чому відродження вкраїнського не стало?!
Та це з історії всього один момент…
За мову українці йшли на плаху,
поклав життя за неї неньчин цвіт!
А скільки натерпілися ми страху,
що не оговтались за майже сотню літ.
Клиха згадаймо, Балуха, Сенцова,
ще Сущенка, Панова, Карпюка…
У чому їх вина? То бранці слова,
за незалежність плата отака!
Загарбницьку ж ще чуємо в столиці,
російська в Раді теж не дивина…
Якщо немає жодної різниці,
то українська всюди хай луна!
Я закликаю всю свою країну,
усіх від старців сивих до малят:
щоб захистити мову й Україну –
з гнізда потрібно гнати зозулят!
21.09.2018