Хоробр сть сила

Виктор Худаков 4
 
Хто образив, тебе, моя мила,
У минулі роки весняні,
Де поділись, хоробрість і сила
І чому, ти не віриш мені.
Відцвіли вже давно білі вишні,
Не скінчилось лиш наше життя,
Заважають коханню колишні,
Думи про нелегке каяття.
   Приспів
Слід забути образи минулі,
Ти зроби, крок назустріч мені,
Хай затягнуться рани і гулі,
Заспіваємо добрі пісні.
Я забуду минулі поразки,
Памятати, їх справа пуста,
Подаруй мені ніжність і ласки,
Будь зі мною і грішна й свята.
   Приспів
Не бери поразки в осінь,
Ті, що зроблені колись,
Я тебе люблю і досі,
До серденька притулись.
Літо бабине надворі,
І жоржина, так цвіте,
Нам яскраві сяють зорі,
А кохання, це святе.