Рецензия на «прощатись» (Гелена Смилянская)
дивлюсь на дитячий малюнок де море
спекота i сонце із обрію сходить
проміння на хвилі і білий пісок
в оселі ж знов літо
як листя опавше
гаряче є сонце
й неба шматок
у рамці же скла непомітна й осінь
бо те за вікном
а в кімнаті луна
26.09.2018 в 10:56 •