1.
мовчання
за співзвуччям пошук
у тебе я його не прошу
мені би
склянку для вина
і п’ять хвилин
роздіти душу
аби сухим не ліз на сушу
з найглибшого у серці дна
2.
хандра стискає
мов труна
смакує медом
слів отрута
уже не втратиш те
що втрутив
тобі пасує сивина
3.
ковтками
потрапляє вправність
вести розмову
без вагань
про тінь на їнь
і стан у ян
про свіжі межі
рани давні
4.
як важко
не пролити бруд
гріхи до букв
не розібрати
із ворога
ліпити брата
добро давати
недобру
5.
так легко
вигріти змію
коли посіяна
неясність
і ледь роздуте
що не гасне
тамує правоту твою
6.
ковток
розмотаний моток
розмова сиплеться
не ллється
ми розібралися
здається
хто з нас Платон
а хто Критон
очей ще не відкрив дракон
що переводить сенс
на попіл
і хто кому готує опір
за ким стоятиме закон
7.
таке воно
аліготе
всякає
на три букви глибше
у благодійну майже-тишу
у щось пра-рідне
пра-святе
ми поростаємо
тавром
і повертаємось до себе
щоб нарікати знов
на небо
погнавши на папір перо
8.
папір
добротний на терпець
на ньому
фарби гуснуть швидко
для нього
не існує збитків
він
мов під зашморгом
стілець
9.
стіна
приборкує луну
мовчання
навернеться знову
як і сльоза
за вбите словом
за те
в що вірив
і збагнув
за видих світла
із душі
за крил твоїх
непевний помах
за невідоме
у відомім
що не застигло
у вірші
4 Жовтня, 2018