Життя… воно дарунок чи калим?!
Ти бачиш світ без грат і день без краю…
Хиткі вітрила перших твоїх мрій…
Коли ти біля прірви, я вмираю!
Життя, воно таке, мій син, таке…
Що швидко пролітає, як та птаха…
Є різні зірки, а буття – просте.
Шукай у серці відповідь без жаху!
А я…я буду поруч, як та тінь,
Коли і сонце зникне в хуртовині.
За всі скарби, за повінь стиглих вин,
за все у світі – я тебе не кину.
За це ніколи не було ціни,
ні боргу завеликого, ні страти…
На мить мене до серця пригорни!
Піде годинник далі крокувати…
Життя, яке воно, дорослий мій?
Чи знайдеш ти у ньому кращу долю?
Хто з нас вгадає?...На терезах мрій -
Батьківські крила…віддані з любов'ю…