Марина Чиркова. словами. Рус. Бел

Максим Троянович
1
наив или наитие иль смехом
и мёдом но на вкус неосторожно
(колючий плод каштана — сердцевина
и пульс, и ласка-хищник этот случай):
вдохнувши раз, не выдохнуть. аиром
или другою страстоцвет-травою
вросло... в сибирских реках, мне сказали,
во льду умеет рыба спать до лета.
а я чему училась? не пойму, но
как золушка по бусинке капЕльной,
по кровной ягодке рябиновые бусы,
по буковке нанизываю — имя...
 
...наив или наитие иль смехом и мёдом...
 
2
Всё потому, что слово — те же губы,
с которых оно шариком воздушным,
с которых воробьиной че[пушинкой],
пчелой болючей, косточкой граната…
 
Всё потому, что губы — те же страны,
а ст[раны] — это встречи, то есть у[час]ть,
родство, какое [боль]ше чем медвежий
косматый космос но и [мель]че крохи…
А наши кр[ох]и — те, кто нам острее
и нас самих, и самой близкой речи,
но даже к ним мы не плывём немыми
пока из губ дыханье, то есть слово…
 
Вот потому… поэтому, вернее…

словамі
 
1
наіў ці натхненне ці смехам
і мёдам але на густ неасцярожна
(калючы плён каштана - асяродак
і пульс, і ласка-драпежнік гэты выпадак):
удыхнуўшы раз, не выдыхнуць. аерам
ці іншаю страснацвет-травою
ўрасло... у сібірскіх рэках, мне сказалі,
у лёдзе ўмее рыба спаць да лета.
а я чаму вучылася? не спагадаю, але
як папялушка па пацерцы капежнай,
па крэўнай ягадцы рабінавыя каралі,
па літарцы нанізваю - імя...
 
...наіў ці натхненне ці смехам і мёдам...
 
2
Усё таму, што слова - тыя ж вусны,
з якіх яно шарыкам паветраным,
з якіх вераб'інай чэ[пушынкай],
пчалой балючай костачкай граната…
 
Усё таму, што вусны - тыя ж краіны,
а краіны - гэта сустрэчы, гэта значыць доля,
сваяцтва, якое [больш, чым мядзведжы
калматы космас але і меньш драбкі…
А нашы кр[ох]і - тыя, хто нам вастрэй
і нас саміх, і самай блізкай гаворкі,
але нават да іх мы не плывём нямкамі
пакуль з вуснаў дыханне, гэта значыць слова…
 
Вось таму… таму, дакладней…

    Перевёл Максим Троянович