Імітація кохання –
імітація життя…
Нерозділені бажання,
та вірші у забуття.
Не проспівані куплети,
не допитий келих мрій.
Несподівані сюжети,
не розгаданий сувій
Ледве чутного відлуння із дитинства,
та страхи…
Там колись жило кохання…
Там сполохані птахи…
Сни пророчі та кошмари,
та гірке передчуття.
Знову смуток, знову хмари,
знову сльози каяття.
Може осінь ця приснилась чи примарилась мені?
Імітація кохання – гірше справжньої брехні.