Владислав Совенко. Под куполами

Максим Троянович
Пад купаламі
 
Раскрычалася груганнё над купаламі,
Я праходжу  маставой,нібы па нотам,
Штосьці шэпча вецер, злымі мовамі -
Міліённай, адміраючай лістотай.
А крыжы, чароўнай пазалотай,
Нібы ў небе наразаюць аблокі.
На адвечнае пытанне: Ойча, хто Ты?
Не спяшаецца адказ здалёку.
Гэта раніцай, кранутаю ўжо тленам,
Насцілае восень дываны,
Гэта час, што ў нас цячэ па венах,
Душу бударажыць, да пары.
Да пары, але можа быць у хвілінным
Паміранні восенню ліста,
Усе пытанні, к Богу, растуляць нам адзіным
Водбліскі  распятага Хрыста.

    Перевод на белорусский язык

Под куполами

Раскричалось воронье над куполами,
По безлюдной прохожу я мостовой,
Что-то шепчет ветер, злыми языками –
Миллионной, отмирающей листвой.
А кресты, волшебной позолотой,
Словно в небе нарезают облака.
На вопрос извечный: Отче, кто Ты?
Не спешит ответ издалека.
Это утро, тронутое тленом,
Настилает осени ковры,
Это время, что течет по венам,
Душу будоражит, до поры.
До поры, но может быть в минутном
Умирании осеннего листа,
Все вопросы, к Богу, разомкнут нам
Отблески с распятия Христа.