Булат Окуджава. Осень ранняя. Падают листья

Максим Троянович
Восень ранняя. Падае лісце...
               
Восень ранняя. Падае лісце. 
Асцярожна ступайце ў траву. 
Кожны ліст - гэта мыска лісья... 
Вось зямля, на якой жыву. 

Лісы сварацца, лісы смуткуюць, 
лісы святкуюць, плачуць, пяюць, 
а калі яны трубкі раскураць, 
хутка - дожджыкі ўжо пальюць.

Па ствалах прабягае гарэнне, 
і знікаюць ствалы наяву. 
Кожны ствол - гэта цела аленя... 
Вось зямля, на якой жыву. 

Дуб чырвоны з блакіта рагамі
жджэ саперніка з цішыні...
Асцярожней: сякера пад нагамі!
А дарогі назад спалены!

...Але ў лесе, у хваёвага ўваходу,
хтосьці верыць у яго наяву... 
Нічога не зробіш: прырода!
Вось зямля, на якой жыву.

    Перевод на белорусский язык

Осень ранняя. Падают листья

Осень ранняя. Падают листья. 
Осторожно ступайте в траву. 
Каждый лист - это мордочка лисья... 
Вот земля, на которой живу. 

Лисы ссорятся, лисы тоскуют, 
лисы празднуют, плачут, поют, 
а когда они трубки раскурят, 
значит - дождички скоро польют.

По стволам пробегает горенье, 
и стволы пропадают во рву. 
Каждый ствол - это тело оленье... 
Вот земля, на которой живу. 

Красный дуб с голубыми рогами
ждет соперника из тишины...
Осторожней: топор под ногами!
А дороги назад сожжены!

...Но в лесу, у соснового входа,
кто-то верит в него наяву... 
Ничего не попишешь: природа!
Вот земля, на которой живу.