Верби

Анатолий Ляпатинский
Ростуть верби на тій греблі,
аж гілки схиляються,
ніби діва на причалі
у ставку купається.
Свої гілки розпустили,
до води торкаються,
їх з роками менше стало,
аж серце стискається.
Старі верби вимирають,
гине акваторія,
одиниці мабуть знають,
яка в ни х історія.
Ще малим я пам"ятаю
як  в засушливі роки,
колодязі висихали,
без води були ставки.