Оббріхано минувшини псалми,
Перефарбовано девізи, совість, душі -
Неначе вчора то були не ми.
Вже й майбуття поділено на куші...
Небиті битим ладять ланцюги.
Одні воюють. Іншим - зиск на крові.
Вчорашні браття - нині вороги,
А друзі нинішні - за гріш продать готові.
Зневірено, сплюндровано святе;
Закони - беззаконня запорука.
Ганьба, коли безбатченком росте
Дитя заробітчан! Безвізова принука...
Та вперто в серці жевріє надія,
Що стане мудрості обрати гідний шлях,
Бо від ярма народова втомилась шия,
І остогидли танці на граблях.