Я присвятив тобі вірші,
які писав від серця та душі,
я їх писав немов у школі твір,
лише для тебе, ти мені повір.
Шкода, що їх нікли не побачиш,
для інших буде не розгадана задача,
а я весь час, лише тобі пишу -
пишу, поки живу, пишу, поки дишу.
Пройдуть роки, хтось може прочитає,
та тільки в мене, вже ніхто не запитає,
кому ось ці вірші, я присвятив,
скоріше тим, кого весь час любив.
Я знаю, нас одна чекає доля,
у когось вічність, ніби вітер з поля,
весь час, то затухає, то шумить,
а інколи, немов німий мовчить.