Льється пісня на простри
від Дніпровських берегів,
чути музику "сім сорок"
де колись тебе зустрів.
Був тоді святковий вечір,
всюди сяяли вогні.
у всіх радісні обличчя
в колі танцю навесні.
Танцювали, веселились,
майже звечора й до ночі,
коли ж музика скінчилась,
зникли твої карі очі.
Скільки раз тебе шукав
на студенстьких святах,
шкода, що тоді не знав,
що то марна втрата.