Ж а х

Анатолий Ляпатинский
Хтось прочитав мої цитати,
зрадів, немов цуукерці діти,
хтось прочитав - себе побачив,
за що мене вже не пробачив.
Де я по нації пройшовся
та ще до низу не схилився,
хтось вбачив там своє минуле,
як при тій Раді жирували.
А хтось ще й зараз дорікає
за те, що влада нас штовхає,
до невідомої  нам прірви
безперестанку та перерви.
Не бачу в цьому я провини
і арнуш цей я не покину.
Одні сумують за минулим,
яке не всі його забули.
А хтось - за те,що постаменти
не всі здолали екскременти,
які лишили в бур"янах
які комусь наводять жах.
Там хтось споруджує свій дах,
на місці вмерлих, на кістках,
там, де енергія з землею
до цього часу все ще діє.