Пройшло вже вісімнадцять
Довбаних років, а рана жива
Не допомагають ліки і трави
Такі справи
Чекаєм ювілейної цифри двадцять
До біса сенс, рими і ритми
Цей вірш просто сповідь
Щось на кшталт молитви
Підсвідомості струмок
Чекаємо смерті вона у конверті
Конверт у серванті
Серванту будинку
Будинок в минулому важко знайти
І мені треба йти
А ти...
Залишилась у підсвідомості
Моєї сумбурної молодості
Моєї сумбурної старості
Мойого горя, моєї радості
Поділяй на нуль мої надії
Це так небезпечно, але це діє