О, Місяцю яснесенький,
осяй мені стежиночку.
Лечу хутчіш до милого -
чуйного, незрадливого.
....................
Полонянка я, так вже сталося,
Бо зловилася – не пручалася.
Задивилася в душу глибоко
Загорівшись, у серці вигріла
Ту любов твою не заблукану.
Вибиваю такт закаблуками,
Бо не викричать і не виспівать
Пісню пізнюю, серцем виткану.
З позолотою тих зізнань твоїх
Я розквітла вся - та й засяяла.