Самотнiх дуже легко впiзнаю

Миклош Форма
Самотніх дуже легко впізнаю.
І дуже легко впізнаю самотність.
Чужа самотність схожа на мою,
і очі віддзеркалюють безодні.

І у самотніх зовсім інший крок –
вони щасливо рухатись не вміють.
Вони живуть під небом без зірок.
І губи од самотності німіють.

Самотні мріють перейти межу,
ту, за якою в небі сяють зорі...
Самотнім про самотність не кажу,
як про хворобу не кажу при хворих...