Знову ніч гуляє за вікном,
Заблукала у зірках яскравих.
Місяць ясний сипить серебром,
І дивитись так на це цікаво.
Прислухаюсь я до шороху вітрів,
І неначе жду від них поради.
А мені усміхаються зорі уві тьмі,
І від них я точно не чекаю зради.
І як дивно, що чекаємо чудес,
Скрізь холодні і осінні ночі.
І загадуєм бажання, коли падає з небес,
Зірочка, що щастя напророчить.
І холодна ніч та тепло на душі,
І так хочеться бути відвертим.
Лиш шумлять осінні, томні тополі,
Відганяють тугу, що лежить на сердці!!!