Оригінал:
Я цій порі завдячую усім:
На білий світ появою у жовтні,
Своїм віршем, синицею в руці
І почуттям палким, невідворотним.
Питаю в неї: «Я, скажи, твоя?»
Вона отак лукаво-золотаво:
«Ти – птиця вільна. Ні, ти – нічия,
Не для розваги ти, не для забави».
Люблю цю пору, мабуть, як ніхто.
Вона мені – що той бальзам на рану.
Кружляє осінь в парку вальс бостон –
Вона, либонь, також чиясь кохана.
© Надія Бойко, «Кружляє осінь»
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Благодарю слезинкой на щеке,
Своим явленьем в октябре из плоти,
Потом стихом, синицею в руке
И чувством пылким и бесповоротным.
И спрашиваю: «Я, скажи, твоя?»
А Осень отвечает мне лукаво:
«Ты – птица вольная, поэтому – ничья,
И не для развлечений иль забавы».
Люблю я эту пору, как никто,
И для меня она – бальзам на рану.
Всё кружит осень в парке вальс-бостон:
Она любовь кому-то и кохана*.
• - любимая (с укр.)
• Аватар Автора оригинала