Яскравий бла'ват в синім небі розпустився,
заграви сонячні по небу розтеклись... -
то на порозі долі Серпень знов з"явився,
від почуттів душа підстрибує уввись...
За небокрай несуться хвилі волошкові,
за ними подумки біжу я навшпинька'х
і вмить народжуються ві'рші у любові,
і знов стає героєм Серпень у рядках...
Достиглим соняхом всміхається ласкаво,
готує до сніданку ягідний узвар,
в святковий День мене вінчує величаво,
в серпневу ніч вітає вибухом стожар...
Кудлатить ле'гкий вітер ко'си кукурудзі
й до мене та'кож залицяється... пестун...
відда'вна ми із Серпнем - найвірніші друзі,
в моїм житті він - птиця щастя "Гамаюн".
Тобі я вдячна, мій улюбленець, за настрій,
за теплий затишок пахучих вечорів...
вже незабаром прийде час осінніх айстрів...
Я так не хо'чу, щоб мій серпень догорів!
01/08/18/