Процес доволі кропіткий -
до ві'ршів рими добирати,
в світі навколишніх подій
перо на пульсові тримати,
йти в ногу з часом, крок у крок,
з темпу життєвого не збитись,
у лабиринтах бо думо'к
бува так легко розгубитись.
Рядки, зформовані із рим,
стають поезією се'рця,
емоцій не сховає грим,
коли душа назовні рветься...
У Божий простір чистоти,
де все - лиш біле та прозоре,
де не існує суєти,
де - спо'кою й блаженства море...
Мій чистий аркуш, - наче храм,
знов хо'чу уввійти до нього,
своїм повірити словам,
в пошуках сенсу головного...
11/10/18/