На Сході зводиться стіна,
Як захист наш від московитів.
Не буде крепшою вона,
Ніж та, що вже стоїть століття.
Її фундамент з кістяків
Ще того древнього народу,
З тих славних Київських князів,
Що нищила орда зі Сходу.
Козацька Запорізька Січ,
Плач немовлят над Сеймом чути,
З ними студенти пліч-о-пліч,
Що захищати вийшли Крути.
Там Січові Стрільці стоять,
Холодноярівські повстанці,
Бійців УПА безсмертна рать,
Таку стіну здолать без шансів.
Ми не припиним боротьби,
Стіна гартується у трощі,
В ній наших воїнів гроби,
З лютої ненависті розчин.
На жаль на місці не стоїть,
На жаль росте, стає міцніша,
Страшна у будівництва суть,
Та здатись ворогу страшніше.
Сотні і тисячі цеглин
Лягли в стіну з війни, з Майдану.
Стоять в ній батько, брат і син,
Колись і я у неї стану.