В осінніх пахощах ожина
У тугу впала за теплом.
Сумирний день поволі плине.
Холоне річка під мостом.
Кругом сновидами блукає
Прозора вранішня імла.
Крукiв сумна чернеча зграя
Пiвнеба майже зайняла.
Калини помарнілі грона
Ще не забули літню мить...
І пам'ять болiсно солона
У серці немiчнiм щемить.
Вервечки диму над хатами,
В них тепло й затишно комусь,
А я лиш подумки до мами
У повній тиші пригорнусь.
В картатім плетиві стежина.
Сирий проймає вітерець.
Невдовзі все уже спочине,
І осінь зійде нанівець.
05.11.18