Імлою вкрите сивочоле миле місто,
здається начебто воно дріма.
Крізь морок видно калиновеє намисто
і Лаври золотії купола.
Тоненька сіренька пуховая хустина,
лягла на плечі струджені його.
Крізь неї сонячного променю не видно,
мабуть і сонце на спочин пішло.
Поділ,Хрещатик,Липки,Дарниця,Шулявка-
мій Київ,серцю надто дорогий.
Люблю тебе ,мій милий, дуже,дуже палко
в туман і сніг,і в дощик проливний...