Футбол

Лариса Чепурнова
Стрілися на стадіоні
Звірі різних регіонів.
Світовий футбол єднає:
Хто не грає,- вболіває.
 
На лінійці урочистій
Всі вітають футболістів.
 
В жовтому - команда «Спека»,-
Сонця промені здалека.
Страус, Кенгуру, Гепард -
В цій команді авангард.
Зріст Жирафа - справжній дар,
Шимпанзе - це воротар.
А тренує їх пан Лев.
Всім знайомий Лева рев.
 
У блакитному звірюхи
Із команди «Завірюха».
Вовк, Єнот, Лисиця, Рись,
Заєць,- ці встигають скрізь.
Ось і воротар стоїть-
Білий, наче сніг, Ведмідь.
Зосереджений, похмурий,
Тренер їх - Михайло Бурий.
 
А суддя на всіх один -
Імператорський Пінгвін.
Вже поважна ця особа
Поклада свистка до дзьоба,
Засвистів щосили раз,-
Розпочати гру наказ.
 
Страус вводить м’яч у гру
І пасує Кенгуру.
Той не встиг стрибнути з місця,
М’яч підхоплює Лисиця.
Передача до Єнота.
Б’є Єнот в самі ворота!
 
Перший гол відкрив рахунок,-
Вболівальникам дарунок.
«Завірюха! Завірюха!» -
Гамін закладає вуха.
 
«Спека» трохи вже нервує,-
Хто рахунок порятує?
Всім кортить забити гол,
Справжня боротьба - футбол!
Тільки подивись, як грають:
Атакують, захищають,
Б’ють ногами і хвостами,
Головами і носами!
 
Заєць,- той стовпа не грає,
Спритно за м’ячем ганяє.
І Жираф теж молодець,
Дуже рідкісний гравець,
М’яч, що високо летить,
Легко може він відбить.
 
Наче справжній Бонапарт,
Б’ється за м’яча Гепард.
Швидкість він таку розвинув,
Що Сайгака перекинув.
І за цю, таки, невдачу
Ще й суддя штрафний призначив.
 
Б’є в ворота «Спеки» Вовк,
Він в пенальті знає толк.
А щоб Вовк не зміг забити,
Вертить Шимпанзе кульбіти.
І , як справний воротар,
Не прогавив цей удар.
 
Ну ж бо, хлопці, ворушиться!
Трохи ще, і гра скінчиться.
 
Всі, як заводні ганяють,
І на диво не чекають.
Зебра в «Спеці» ще новенький,
Недосвідчений, тихенький.
Фінтував, як тільки міг,
Так і до воріт добіг,
Та й забив м'яча з нальоту
«Завірюсі» у ворота.
Справді, від гравця нового
Не чекав ніхто такого.
І сказав Ведмідь Бізону:
«Зебра  відкриття сезону.
На останніх митях матчу
«Спеці» він приніс удачу».
 
Матч скінчився нічиєю,
Радість ллється течією.
Радості немає меж,
Здивуванню, мабуть, теж.
Бородавочник-кабан
Гучно б’є у барабан,
Бегемот роззявив рота,
Наче справжнії ворота.
 
На трибунах дудки грають,
Вболівальники вітають.
З’єднують серця привіти,
Бо футбол - це мова світу,
Спілкуватися навчив
І без перекладачів.
 
Відбулося свято руху,
Безперечно, сили духу,
Свято дружби і добра,-
Це футбол - командна гра.


(2009)