Ранки стали холодніші,
Вже сховались цвіркуни.
Вітер злий,холодний свище,
Більше часу для луни.
Долем тягнуться тумани,
Тихо стало на річках.
Вид новколо бездоганий,
Все в яскравих барвниках.
Вальсом лисття закружляло,
Ніби трупа балерин
І душа знов заспівала
Від казкових цих картин.
Мов на виданні калина,
Вся в червоне одяглася
Чарівна стоїть година,
Здивувати спромаглася.
Хай би хто мені доводив:
«Восени частіші сльози»-
На подвір’я хай виходит
І чита вірші та прози.
У пори ,у кожній диво,
Тільки мусиш роздивитись.
Навкруги весь час красиво,
Тільки треба не лінитись.
Нам дається Божа милість
Зустрічати кожен ранок.
Сонця тепла ,ніжна щирість,
Що принесло нам світанок.
Сосєдка О.Д. 29.09.2018 р.