Боже, намалюй мою душу...

Михаил Генсёр
Боже, намалюй мою душу
Своїми думками.
Щось сказати до світу мушу
Твоїми словами.
Ще навчи мене не мовчати,
Болем не карати.
Не карати себе думками,
Своїми словами.
Залиш мені тільки пам"ять,
І мої сльози. О, Боже,
Розкажи, що зробив не так?
Подай мені хоча знак.
Залишився винуватим,
Любов"ю розіп"ятим.
Поцілувати б очі твої в останнє...
І зникнути... стати порохом.
Хай розсипле безкінечна безодня
Мої думи на всі сторони.
Хай зустрінеться моя доля
З Господом, прискорено.
Як записати внутрішній світ?
Хіба що музикою,
Найвищою, найпротяжнішою.
Сльоза сама капає... капає...
Висихає світ.
Не перейду межу.
Себе збережу.
Як зрозуміти тебе?
Себе?
Наляжу на серце журбою,
Може зустрінусь
З найвищим болем.
Ти не зрозуміла мене,
А я живу для тебе.

Мені вже і думати не болить...
Тільки щось в голові кричить:
Що зробив не так?
Подай, Господи, знак.

        09. 2018р.