Ти можеш не казати, що кохаєш.
Усім єством це відчуваю, люба.
Ти на життя й звитяги надихаєш,
ти моє щастя, радість, втіха, згуба...
Так – згуба, теж. Куди в житті без згуб?
Та попри все та всі розчарування,
від п’яточок до ледь припухлих губ
ти – сенс життя, душа моя, кохання.
.
ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ,2016-2020 рр.