Доньці України
Галині Запорожченко – до виходу
друком її поеми «Мазепа»
Не спав Мазепа, та не спить й Галина –
поему пише літньої пори.
Вона не менше любить Україну.
Всі в захваті від змісту й слова гри!
Великий муж постав у її слові,
не підлий зрадник – України син!
У творі лиш історія в основі,
перед очима часу того плин.
В обличчі Мотрі вся жіноча доля…
Тут кожен щось нове собі відкрив.
Незмінна лиш Московії сваволя
та до свободи Орлика порив.
Поему цю вивчати треба в школах,
щоб українство в серці зберегти.
Їй місце в вишах і культурних колах,
це вірний шлях суспільства до мети!
Хай вистачає мудрості і сили,
щоб знову вилинали з-під пера
ті твори, що уяву б полонили,
й лунала вічно слова твого гра!
17.11.2018