Віти схилились над Дніпром,
ніби руки наші переплелись.
Шепоче Дніпровська Хвиля,
наче захищає наші мрії.
Лілеї білі, жовті,
красою у свій полон манять.
Зачаровує його велич -
земна, безмежна.
Струни Душі звучать з ним
в унісон, як з дзвоником.
Дніпро своїм Світо-Твором
заколисує, привітом зустрічає
прихід осінньої купелі.
Його прозора вода дозором,
навкруги усе окидає своїм зором.
Закохані зорі купаються у Дніпрі,
листям - бісером жовтим, опадають дні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/